top of page
Writer's pictureElzbieta Gozdziak

Ukraińcy i ich sąsiedzi na przestrzeni wieków


Larysa Sugay dzieli się refleksjami z konferencji zorganizowanej przez Ukraińskie Towarzystwo Historyczne w Polsce 🇵🇱 🇺🇦


W dniach 13-15 września 2024 r. odbyła się V Międzynarodowa Konferencja Naukowa „Ukraińcy i ich sąsiedzi na przestrzeni wieków: polityka, gospodarka, religia, kultura i życie codzienne.” Konferencja była zorganizowana przez Ukraińskie Towarzystwo Historyczne w Polsce, które zostało utworzone w 2004 r. w celu rozwoju aktywności naukowej, kulturotwórczej oraz społecznej historyków ukraińskich w Polsce. W tym roku towarzystwo obchodzi 20-lecie swojej działalności. Konferencja w tym roku była objęta patronatem honorowym Konsula Ukrainy w Przemyślu oraz patronatem medialnym tygodnika „Nasze Słowo.”


Dom Ukraiński w Przemyślu


Konferencja miała miejsce w Ukraińskim Narodowym Domu w Przemyślu (inaczej nazywanym Dom Ukraiński). Dom Ukraiński jest uznawany za miejsce promowania kultury ukraińskiej oraz centrum dialogu polsko-ukraińskiego i w tym roku obchodzi swoje 120-lecie. Wśród działań Domu Ukraińskiego znajdują się warsztaty edukacyjne dla osób, które łączą środowisko, ludzi i wspólnoty, zwracając szczególną uwagę na temat uprzedzeń i stereotypów. Więcej o działalności Domu Ukraińskiego w Przemyślu można znaleźć na ich stronie internetowej.


Międzynarodowy charakter konferencji


Jak sama nazwa wskazuje, to już piąta konferencja, która jest organizowana co roku i zrzesza nie tylko badaczy Polski i Ukrainy, ale i innych krajów, m.in. z Czech, Słowacji, Luksemburga, Serbii. Badacze mają możliwość zaprezentowania wyników badań dotyczących historycznych zmian w samej Ukrainie oraz relacjach mniejszości ukraińskiej w krajach Unii Europejskiej. Podobne konferencje służą nie tylko jako przestrzeń do wymiany poglądów, ale też dla sieciowania badaczy i prezentacji wyników prowadzonych badań.


Program konferencji


Na tegorocznej konferencji wystąpienia naukowców były podzielone na dwie sekcje: pierwsza, pod przewodnictwem Profesora Bohdana Halczaka dotyczyła dynamiki procesów relacji ukraińsko-polskich, a druga pod przewodnictwem dr Olgi Kich-Masłej łączyła badaczy zajmujących się tematem relacji międzykulturowych.


Tematy, przedstawiane na tegorocznej konferencji dotyczyły niematerialnego dziedzictwa kulturowego Ukraińców w Polsce (dr Olga Kich-Masłej z Uniwersytetu Jagiellońskiego), zmian w krajobrazie kulturowym i architekturze dawnej stolicy Łemków (dr inż. Hanna Hrehorowicz-Gaber z Politechniki Krakowskiej), reformie ukraińskich samorządów w świetle funkcjonowania samorządów terytorialnych w Polsce (dr Igor Ksenicz, UAM w Poznaniu) oraz stosunku różnych krajów wobec wojny w Ukrainie (Indie wobec wojny w Ukrainie, prof. dr hab. Andrzej Małkiewicz z Uniwersytetu Zielonogórskiego; Finlandia wobec wojny rosyjsko-ukraińskiej, dr Dawid Michalski z Uniwersytetu Gdańskiego). Temat migracji i wpływu zwiększającej się liczby uchodźców z Ukrainy w krajach UE i na całym świecie, powstawał prawie w każdym wystąpieniu, ponieważ zmiany przekroju demograficznego spowodowały zwiększenie zainteresowania do badań wpływu migracji na różne sfery funkcjonowania społeczeństwa. Doniesienia większości prelegentów konferencji wskazywały na zmiany w postawach, zachowaniu i przemyśleniu własnej roli w zachodzących zmianach.


Nie da się w krótkim blogu opisać wszystkich wystąpień, ale było to ciekawe wydarzenie, gdzie można było wysłuchać wystąpien dotyczących dawnej i współczesnej historii rozwoju relacji Ukrainy z krajami sąsiadującymi. Wystąpienia były przedstawiane w językach ukraińskim, polskim i angielskim, tworząc niesamowitą atmosferę pozytywu, chęci rozwoju i sieciowania.


Moje wystąpienie


W moim referacie, zatytułowanym „Zmiany w poglądach religijnych: Doświadczenia ukraińskich młodych uchodźców w polskim systemie edukacji”, skupiłam się na kwestii zmiany w rozumieniu miejsca religii w czasach kryzysów, wymuszonej migracji i życia w nowym katolicko-zorientowanym społeczeństwie i systemie edukacji. Po moim wystąpieniu powstała dyskusja na temat sposobów radzenia sobie z hejtem, na które są narażone dzieci i możliwości zachowania tożsamości narodowej. W swoich odpowiedziach starałam się pokazać iż mimo istniejących przypadków nienawiści są też pozytywne zmiany widoczne zarówno w społeczeństwie jak i w ustawodawstwie (m.in. wprowadzenie stanowiska asystentów kulturowych w szkołach, uznanie języka ukraińskiego jako języka nowożytnego, z możliwością zdawania go na maturze). Dyskusja posłużyła też temu, że zostałam zaproszona do udzielania wywiadu dla stacji radiowej (Polskie Radio Rzeszów) na temat funkcjonowania Ukraińskich dzieci w polskich szkołach (wywiad ma się okazać wkrótce).


Zakończenie knferencji




Na zakończenie konferencji organizatorzy przygotowali wręczenie medalu „Strażnika Pamięci”, który jest nadawany za zasługi w dziedzinie odrodzenia i zachowania pamięci historycznej o terenach, na których mieszkali Ukraińcy. W tym roku honorowy medal uzyskała Redakcja Ukraińskiego Pisma Podlasia „Nad Buhom i Narwoju.”


Podsumowując, mogę powiedzieć, że z pewnością będzie to ciekawe wydarzenie dla osób zainteresowanych tematem polityki, historii, kultury, religii, Łemków oraz mniejszością ukraińską w Polsce lub innych krajach EU.



«Українці та їхні сусіди»


Лариса Сугай ділиться своїми рефлексіями з конференції, організованої Українським Історичним Товариством у Польщі

В днях 13-15 вересня 2024 року відбулася V Міжнародна наукова конференція «Українці та їхні сусіди впродовж століть: політика, економіка, релігія, культура та щоденне життя». Організатором конференції виступило Українське Історичне Товариство в Польщі, яке було створене у 2004 році з метою розвитку наукової, культурної та громадської діяльності українських істориків у Польщі. Цього року товариство відзначає своє 20-річчя. Конференція проходила під почесним патронатом Консула України в Перемишлі та медійним патронатом тижневика «Наше слово».


Український дім у Перемишлі



Конференція відбулася в Українському Народному Домі в Перемишлі (відомому також як Український Дім). Український Дім визнаний місцем популяризації української культури та центром польсько-українського діалогу і цього року святкує 120-річчя. Діяльність Українського дому включає освітні семінари для людей, які об’єднують середовище, людей і спільноти, звертаючи особливу увагу на упередження та стереотипи. Детальніше про діяльність Українського Дому в Перемишлі можна дізнатися на їхньому сайті.


Міжнародний характер конференції


Як сама назва показує, це була вже п’ята конференція, яка організовується щороку і об’єднує дослідників не лише з Польщі та України, а й з інших країн, зокрема: з Чехії, Словаччини, Люксембургу, Сербії. Дослідники мають можливість представити результати досліджень історичних змін в самій Україні та стосунків української меншини в країнах Європейського Союзу. Подібні конференції служать не лише місцем для обміну думками, а й для спілкування дослідників та представлення результатів досліджень.


Програма конференції


На цьогорічній конференції виступи науковців були поділені на дві секції: перша під головуванням професора Богдана Гальчака стосувалася динаміки процесів українсько-польських відносин, а друга під головуванням д-ра Ольги Кіх-Масла поєднувала дослідників, які займаються темою міжкультурних відносин.


Теми, представлені на цьогорічній конференції, стосувалися нематеріальної культурної спадщини українців у Польщі (д-р Ольга Кіх-Масла з Ягеллонського університету), змін у культурному ландшафті та архітектурі колишньої столиці лемків (д-р Ганна Грегорович-Габер з Краківського технологічного університету), реформи українського місцевого самоврядування в світлі функціонування місцевого самоврядування в Польщі (д-р Ігор Ксеніч, Університет Адама Міцкевича в Познані) та ставлення різних країн до війни в Україні (Індія щодо війни в Україні, професор д-р Анджей Малкевич з Університету Зеленої Гури; Фінляндія щодо російсько-української війни, д-р Давід Міхальський з Університету Гданська). Тема міграції та впливу зростання кількості біженців з України в країни ЄС та в усьому світі піднімалася майже в кожному виступі, адже демографічні зміни призвели до підвищення інтересу до дослідження впливу міграції на різні сфери життя суспільства. Доповіді більшості доповідачів конференції вказували на зміни у ставленні, поведінці та розумінні людиною своєї ролі в поточних змінах.


Неможливо описати всі виступи в короткому блозі, але це був цікавий захід, де можна було послухати виступи про минулу та сучасну історію розвитку відносин України з сусідніми країнами. Виступи були представлені українською, польською та англійською мовами, створюючи дивовижну атмосферу позитиву, бажання розвиватися та спілкуватися.


Моя доповідь


У своїй доповіді під назвою «Зміни релігійних поглядів: досвід молодих українських біженців у системі польської освіти» де я представила зміну розуміння місця релігії в часи криз, вимушеної міграції і життя в новому католицько-орієнтованому суспільстві та системі освіти. Після мого виступу відбулася дискусія про те, як боротися з ненавистю, з якою діти мають справу в оточенні, і як зберегти свою національну ідентичність. У своїх відповідях я намагалася показати, що попри наявні випадки ненависті, є й позитивні зміни як у суспільстві, так і в законодавстві (зокрема, впровадження посади міжкультурних асистентів у школах, визнання української мови за сучасну, з можливістю складання на випускних екзаменах – тобто на матурі). Дискусія стала теж причиною того, що мене запросили дати інтерв’ю для місцевої радіостанції (Polskie Radio Rzeszów) про функціонування українських дітей у польських школах (інтерв’ю буде опубліковано незабаром).


Закінчення конференції



На завершення конференції організатори підготували вручення медалі «Сторож пам’яті», якою нагороджують за заслуги у сфері відродження та збереження історичної пам’яті щодо теренів проживання українців. Цьогоріч почесну відзнаку отримала Редакція українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».


Підводячи підсумок, можу сказати, що це, безперечно, буде цікава подія для людей, які цікавляться політикою, історією, культурою, релігією, лемками та українською меншиною в Польщі чи інших країнах ЄС.

17 views0 comments

Recent Posts

See All

Comentarios


bottom of page